Доповідь на тему: Методика розвитку почуття гумору у старших дошкільників Дослідженню природи почуття гумору, його ролі в житті людини присвячені роботи філософів: Арістотеля, С. Афанасьєва, Канта, О. Лука, С. Ш.Монтеск’є, Ф. Ніцше, Л. Саккетті, Л. Фейєрбаха; психологів: І.Беха, Л. Божовича, М. Боришевського, Д. Вайленда, Л. Виготського, О.Запорожця, Б. Ізарда, Н. Казинса, О. Кононко, Б. Ніколенко, З. Фрейда, П. Якобсона; педагогів: Ш. Амонашвілі, І. Зязюна, Я. Коменського, А. Макаренка, В. Леві, І. Підласого, О. Савченко, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського. Враховуючи, що моральною основою почуття гумору є життєрадісність, гуманність, товариськість, доброзичливість, тактовність, комунікабельність, вміння безконфліктно контактувати, виявляти увагу, справедливість, ці якості були покладені нами в основу спостереження за особливостями почуття гумору у старших дошкільників. Процес виховання почуття гумору був спрямований на те, щоб сприяти розумінню сутності гумору і виникненню потреби у користуванні ним в різних життєвих ситуаціях; спонукав до інтелектуального, емоційного і естетичного розвитку, вдосконалював комунікативні здібності; впливав на морально-етичну поведінку дітей, їх соціалізацію у суспільстві. В ролі фіксованого змісту виховання виступали: небилиці, жартівливі віршики і пісні, гумористичні оповідання, дотепи, скоромовки, лічилки, голосилки, мовчалки, примовлянки, загадки, народні і рольові ігри, ігри-пастки, ігри-забави, ігри-завдання. Широко використовувались веселі мультфільми, дитячі комедійні фільми, комікси, демонстрація фокусів. Методами активізації були: проблемний підхід, творчі завдання, ситуації успіху і заохочення, вправляння у двох типах відповідей (серйозній і жартівливій), розіграші, метод контрольних запитань, приклад педагогів і батьків. В оцінці поведінки старших дошкільників з’являється моральний критерій, який дозволяє їм судити про вчинки оточуючих. Спостерігається також зростання здатності оволодівати правилами поведінки, взаємостосунків і регулювати їх на основі більшої усвідомленості: діти починають керуватися соціально-значимими мотивами. Особливостями виховання та сформованості почуття гумору в дошкільників є недостатнє розуміння його сутності, обмеження способів включення у повсякденну практику спілкування, переважання примітивних форм вияву, недостатнє стимулювання гумористичних намагань дітей, недотримання умов виховання, за яких відбувається повноцінний розвиток почуттів дітей. Для оцінки рівня нахилів і здібностей та здатності до творчої гумористичної діяльності використано такі параметри: оволодіння умінням бачити в завданні комічне, поглянути на ситуацію не лише серйозно, але й гумористично; уміння аналізувати ситуацію; уміння швидко зорієнтуватися; самостійність при виборі оптимального варіанту застосування гумору; прояв емпатійного розуміння співбесідника та осіб, по відношенню яких використовується гумор. У дошкільників поступово сформовуються такі вміння: виділяти головне і суттєве в змісті гумору; узагальнювати висновки; мислити самостійно;мислити критично, творчо, нестандартно; в усіх явищах і ситуаціях знаходити смішні боки. Отже, почуття гумору передбачає вміння розрізняти серйозний і жартівливий стиль спілкування; знання прийомів і правил застосування гумору, реагування на жарти інших; вміння передавати гумористичну інформацію за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування; вміння взаємодіяти з оточуючими, встановлюючи, підтримуючи контакти засобами гумору; виявляти ініціативу у застосуванні гумору, виходити із складних чи конфліктних ситуацій за допомогою гумору.